Дизайнери

Ері Ґошен

дизайнер Ері ҐошенДверні та віконні ручки Fusital H 372 серія EG DuemilaundiciЕрі Ґошен є одним з провідних ізраїльських архітекторів. На його практиці — ціла низка великих проектів, — як державних, так і приватних. Вони охоплюють практично всі аспекти планування та проектування.

Серед найвідоміших його робіт — залізнична станція Гашалон та будівлі зі скла і сталі в Тель-Авіві.

Архітектор Ґошен регулярно публікується в ізраїльських професійних виданнях та бере участь у різних професійних та громадських об’єднаннях.

В останні роки архітектор Ері Ґошен повернувся до викладання і зараз очолює новий факультет “Дизайну та проектування” у навчальному закладі “Shenkar”.

Після покупки маєтку 13-го століття в регіоні Тоскана (Італія), Ері Ґошен співпрацює з кількома італійськими компаніями, розроблює дизайн виробів, які вони випускають. Зокрема, успішним комерційним проектом є двері “Esse”, виробництва LualdiPorte.

Леон Кріє

дизайнер Леон КрієДверні та віконні ручки Fusital H 371 LK Duemiladieci“Я створив цю ручку так, щоб вона гармонійно вписувалась у дизайн дверей та ідеально лягала в людську руку. Щоб хотілося відчиняти двері чи вікно, навіть якщо в цьому немає необхідності.”

.

.

Доріана та Массімільяно Фуксас

дизайнери Доріана та Массімільяно ФуксасДверні та віконні ручки Fusital H 370 MDF Duemiladieci“Ми були на Ямайці, з одного боку океан, з іншого — блакитні лагуни. Острів реґі. Джерело вічної молодості.

Горизонт підіймається до Блакитних гір… емоції, образи, відчуття… вони відображені в наших проектах — великих та малих.”

.

Skidmore, Owings & Merril

Архітектурне бюро Skidmore, Owings and MerrillДверні та віконні ручки Fusital H 359 SOM New York DuemilasetteАмериканське архітектурне бюро засноване в Чикаго в 1936 році Луісом Скідмором та Натаніелєм Овінгсом, в 1939 до них приєднався Джон Меррілл. В 1937 році було створено філію в Нью-Йорку. SOM сприяла поширенню міжнародного стилю спираючись у свою чергу на проекти Міс ван дер Рою. На сьогодні компанія є однією з найбільших архітектурних бюро США, спеціалізуються в основному на проектуванні офісних будівель високого класу, особливо надвисоких. В бюро працють такі відомі архітектори як: Мирон Ґолдсміт, Брюс Грем, Фазлур Хан і Уолтер Нетш.

Джон Поусон

дизайнер Джон ПоусонДверні та віконні ручки Fusital H 358 JP1 DuemilaДверні та віконні ручки Fusital H 343 JP DuemilaНародився у Халіфаксі в 1949 році. Закінчив Ітон, потім працював у сімейній фірмі з виробництва текстилю, чотири роки викладав англійську мову в Університеті Наґоя в Японії.

Повернувшись до Великобританії, вступив до Архітектурної школи Архітектурної ассоціації в Лондоні. у 1981 році заснував власну архітектурну майстерню.

Серед його робіт — головний магазин “Calvin Klein” на Манхеттені і зали очікування аеропорту Катей Пасіфік в Гонконзі, а також будинки американського дизайнера Марти Стюарт та британського колекціонера витворів мистецтва Доріс Саачі.

Зага Хадід

дизайнер Зага ХадідДверні та віконні ручки Fusital H 356 ZH DuemilacinqueДама-Командор Ордена Британської імперії, народилася 31 жовтня 1950 року, в Багдаді, (Ірак) — британська архітекторка іракського походження, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року та Стерлінгівської Премії 2010 і 2011 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі.

Зага Хадід пропонувала варіанти створення населеного моста над Темзою (1966), перевернутого хмарочоса для англійського міста Лестера (1994) та клубу на верхівці гори в Гонконзі (1983). Проектувала будівлі опери в Кардіффі (1994), Центрів сучасного мистецтва в Огайо (1988) та Римі (1999). Ці та інші проекти приносять їй перемогу в престижних архітектурних конкурсах (перший Зага Хадід виграла в 1983 році в Гонконзі), інтерес, а потім і популярність серед профессіоналів.

Френк Овен Ґері

дизайнер Френк Овен ҐеріДверні та віконні ручки Fusital H 354 FOG DuemilaquattroФренк Ґері — канадсько-американський архітектор, відомий апологет постмодернізму й деконструктивізму в архітектурі; лауреат Прітцкерівської премії (1989).

Живе й працює в Лос-Анджелесі (США).

Будівлі Ґері по всьому світі, включно зі спроектованою ним власною резиденцією, є значними туристськими об’єктами через новизну й оригінальність форм і втілених ідей. Його роботи часто цитуються у виданні «World Architecture Survey» як одні з найзначніших творів сучасної архітектури в 2010 році, що змусило «Vanity Fair» (амер. журнал) відзначити його «найважливішим архітектором нашого часу».

Дверні та віконні ручки Fusital H 5021 ArrowheadДо найвідоміших робіт Ґері відносять Музей Ґуґґенгайма в Більбао, Іспанія; MIT Stata Center в Кембриджі, штат Массачусетс, Walt Disney Concert Hall в Лос-Анджелесі; Experience Music Project у Сієтлі, Weisman Art Museum в Міннеаполісі, Танцюючий дім у Празі; Vitra Design Museum і MARTa Museum в Німеччині; Художня галерея Онтаріо в Торонто і Cinémathèque française в Парижі. Та поштовхом до його кар’єри стала його резиденція в Cанта-Моніці, штат Каліфорнія.

Оділь Декк та Бенуа Корнетт

дизайнери Оділь Декк та Бенуа КорнеттДверні та віконні ручки Fusital H 352 ODBC DuemiladueОділь Декк народилась у 1955 році в містечку Ла-Ґерш-де-Бретань на півночі Франції. У 1978 році закінчила Університет Париж VI з дипломом архітектора, у 1978-1979 роках вивчала містобудування в Інституті політичних досліджень в Парижі.

У 1985 році заснувала архітектурну майстерню в Парижі спільно з Бенуа Корнеттом.

Слава прийшла до Декк у 1990 році, коли було завершено будівництво адміністративного комплекса Banque Populaire de l’Ouest (BPO) у Ренні за її проектом. Будівля отримала більш ніж 10 національних та міжнародних премій.

У 1996 році Оділь Декк та Бенуа Корнетт отримали на Архітектурному Бієннале у Венеції «Золотого Лева» за внесок в розвиток світової архітектури.

Оділь Декк відносить свої проекти до напрямку «гіпертензія». Їм характерне новаторське трактування форми та активне використання високих технологій.

П’єрлуїджі Черрі. Cerri & Associati

дизайнер П’єрлуїджі ЧерріДверні та віконні ручки Fusital H 350 CA DuemiladueП’єрлуїджі Черрі закінчив Політехнічний Університет у Мілані.

У 1974 році був співзасновником Gregotti Associati.

Дійсний член Міжнародної ассоціації художників, він був відповідальним за вигляд Бієнале у Венеції.

П’єрлуїджі Черрі був редактором журналів “Casabella” та “Rassegna”.

Серед його проектів — декілька експозицій у відомих музеях: IDZ в Берліні, Палац популяризації образотворчого мистецтва в Туріні, Центр Жоржа Помпіду в Парижі, Palazzo Vela в Туріні, Design Zentrum в Штутгарті та Берліні, Kaikan Sogetsu в Токіо, Лінготто в Туріні,

Дверні та віконні ручки Fusital H 315 G Novanta

Музей сучасного мистецтва в Мадриді, Академії Брера в Мілані, Музей науки в Лондоні, Форті дель Бельведер у Флоренції, Виставковий зал мистецтв у Бонні, Палаццо Ґрассі у Венеції, Палаццо Реалі в Мілані, Національна Галерея в Берліні, Музей сучасного мистецтва у Стокгольмі, Музей сучасного мистецтва в Парижі, Трієнале в Мілані.

Разом з Gregotti & Associati П’єрлуїджі Черрі виграв цілу низку архітектурних конкурсів.

У 1998 році був відповідальним за вигляд громадських місць, павільонів та тимчасових споруд на виставці “Expo” в Лісабоні.

У 1994 році П’єрлуїджі Черрі отримав премію за хороший промисловий дизайн від Industrie Forum Design у Ганновері. В 1995 та 2001 роках отримав нагороду “Золотий Компас”.

Девід Чіпперфільд

дизайнер Девід ЧіпперфільдДверні та віконні ручки Fusital H 348 DC DuemiladueКерівник архітектурного бюро David Cipperfield Architects

Отримав диплом Архітектурної ассоціації Великобританії.

У 1984 році заснував власне бюро David Chipperfield Architects. Нині бюро має 120 офісів у 15 країнах світу і працює над проектами в Європі, США та Китаї.

У 1999 році був нагороджений залатою мадаллю Генріха Тессенов.

У 2000 році був одним із представників Великобританії на Венеціанській бієннале архітектури.

У 2004 році удостоєний звання командора Найвизначнішого Ордену Британської імперії (CBE) за заслуги в архітектурі.

“Дверна ручка має бути сама собою, з хорошими пропорціями та простим характером.

Ми почали досить масивною квадратною секцією, а потім поступово стоншували, доки не досягли гарного балансу між тонкою лінією, яка радує око, та матеріалом, який приємний на дотик.”

Жан Нувель

дизайнер Жан НувельДверні та віконні ручки Fusital H 344 JN DuemilaunoЖан Нувель народився 12 серпня 1945 року в родині вчителів. Спочатку мав бажання стати художником, але батьки наполягли на серйознішій освіті для сина, і він вступив до архітектурного відділення Вищої школи образотворчого мистецтва у Бордо.

Спражній прорив у творчості Нувеля відбувся у 1980-ті і пов’язаний він зі співпрацею з архітектурним бюро «Architecture Studio» над проектом будівлі Інститута арабського світу в Парижі. Подальшими значними досягненнями стали Ліонський Оперний театр, торгівельний центр «Євралілль» в Ліллі, Галерея Лафайєта в Берліні, Культурно-громадський центр у Люцерні, а також виставковий комплекс «Моноліт» (тимчасова споруда), що плавав озером Муртензєе під час виставки «EXPO-2002». До нещодавних проектів Нувеля належать Вежа Аґбар у Барселоні, реконструкція Музею королеви Софії в Мадриді і музей Гугенгайма в Токіо та Ріо-де-Жанейро (нездійсненні проекти).

1994 року Жан Нувель заснував «Ательє Жана Нувеля», що вже в середині 2000-х років зі своїми 140 співробітниками стало провідним архітектурним бюро Франції. Зазвичай у роботі «Ательє» перебувають декілька десятків проектів на різних стадіях виконання робіт, як у Франції, так і за кордоном. Штаб-квартира компанії міститься в Парижі, також працюють філії у Лондоні, Копенгагені, Міннеаполісі, Римі, Мадриді та Барселоні.

Ганс Колгофф

дизайнер Ганс Коллгофф Дверні та віконні ручки Fusital H 5017 Gottardo Дверні та віконні ручки Fusital H 341 HK2 Duemila

Ганс Колгофф народився 18 вересня 1946 року.

Він вивчав архітектуру з 1968 по 1973 рік в університеті Карлсруе, потім навчався у Віденському технологічному університеті в Австрії.

Він отримав диплом в 1975 році в Карлсруе. Після цього Ганс Колгофф був співробітником Корнельського університету (Нью-Йорк), і там був до 1978 року. Потім він працював до 1983 року асистентом у Берлінському технічному університеті . У 1984 році Колгофф заснував власну фірму. З 1990 року він є професором архітектури та дизайну в ETH Zurich.

Роботи Ганса Колгоффа — класичний дизайн будівлі і використання класичних матеріалів, таких як камінь і цегла.

Йошімі Коно

дизайнер Йошімі КоноДверні та віконні ручки Fusital H 338 YK DuemilaЙошімі Коно є президентом нью-йоркської дизайнерської компанії “Kono Design”. Раніше він був партнером “Vignelli Associates” у якості дизайнера виробів та інтер’єру.

Йошімі Коно народився в Японії і отримав освіту архітектора в токійському університеті Tama Art у 1981 році.

Потім працював дизайнером у “Shigeru Uchida” (Токіо), а в 1984 році був призначений головним дизайнером.

Йошімі Коно працював над широким спектром проектів. Серед них — дизайн виставкових залів, дизайн упаковки виробів, дизайн посуду, а також дизайн для італійського радіо і телебачення.

Річард Меєр

дизайнер Річард МейєрРічард Меєр — відомий американський архітектор. Прихильник раціоналістичної архітектури, творить в авангардному та модерному стилях, широко застосовує білі барви. Наймолодший лауреат Прітцкерівської премії за 1984 рік.

Народився 12 жовтня 1934 в американському місті Ньюарк, штат Нью-Джерсі.

Навчався в Корнельському університеті, закінчив у 1957 році зі ступенем бакалавр архітектури. Нетривалий час у 1959 році працював в архітектурному бюро Skidmore, Owings and Merrill, пізніше впродовж трьох років працював на компанію Марселя Броєра.

В 1963 році почав власну справу, заснувавши архітектурну фірму «Річард Меєр і партнери» в Нью-Йорку. В 1967 році його роботи разом з роботами низки модерних архітекторів виставлялися в Музеї сучасного мистецтва, згодом після виходу книги про них в 1972 році цих архітекторів почали ідентифікувати як «Нью-Йоркську п’ятірку».

Дверні та віконні ручки Fusital H 335 RM NovantottoПоселився в Каліфорнії, працював над Ґетті центром. Річард Меєр стрімко став популярним, почав задавати тон в архітектурі, та став культовим архітектором.

У 1984 році, в сорокадев’ятирічному віці став наймолодшим лауреатом Прітцкерівської премії, яку порівнюють із нобелівською для архітектури. Його компанія «Річард Меєр і партнери», маючи два офіси в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі, будує по всьому світу: в Північній Америці, в Європі та Азії.

Більшість робіт Річарда Меєра створенні під впливом віянь середини XX століття, особливо простежуються риси Ле Корбюзьє, зокрема Вілла Савой (Пуассі, Франція). Творіння Річарда відносять до модерну та авангарду з елементами романтизму і водночас пуризму. Його будівлям притаманні сильні форми порядку та чіткості, що протистоять хаосу штучного довкілля.

Річард Меєр створив серію Novantotto для Fusital, до якої ввійшли дверні ручки, віконні ручки, кулясті ручки, ключі та ручки-скоби. Є два варіанти виконання виробів:

– хром – вироби мають сріблястий відтінок;

латунь – вироби бронзового відтінку.

Фостер та партнери

архітектурне бюро «Фостер та партнери»Дверні та віконні ручки Fusital H 334 NF Novantotto«Фостер та партнери» ˜— британське архітектурне бюро з головним офісом у Лондоні.

Бюро було засноване у 1967 р. Норманом Фостером під назвою «Foster Associates». За роки існування фірма спроектувала цілу низку споруд у багатьох країнах світу — модерністські офісні будівлі зі скла та сталі, станції метро, термінали аеропортів, мости, стадіони, музеї, адміністративні та університетські корпуси. Компанія надає і дизайнерські послуги. Зараз у бюро працюють близько 900 співробітників. Найвідомішими серед них є сам Норман Фостер та Р. Дж. Роджерс.

«Фостер та партнери» були двічі удостоєні премії Стирліґа (у 1998 році за будівлю музею в Даксфорді та в 2004 за хмарочос Мері-Екс), а також — премії Ага-хана (у 2007 році за будівлю технологічного університету в Малайзії).

Ренцо Монджардіно

дизайнер Ренцо МонджардіноДверні та віконні ручки Fusital H 332 M NovantottoЙого називають найвеличнішим дизайнером ХХ століття.

Ренцо (Лоренцо) Монджардіно народився у Ґенуї 12 травня 1916 року. Він був італійським архітектором, дизайнером та художником-постановником.

Його теорія — не можна просто обставити будинок, необхідно створити інтер’єр будинку відповідно до його структури та чарівності, створити атмосферу.

Інтер’єри Ренцо Монджардіно занурюють нас в історію та романтику минулих часів.

Маттео Тун

дизайнер Маттео ТунНародився Маттео Тун у 1952 році в невеличкому містечку Больцано в Італії. Щоправда, вчитися основам свого ремесла хлопцю довелося за кордоном. В австрійському Зальцбурзі він осягав премудрості дизайну в Академії Мистецтв під впливом Оскара Кокошки, найбільшої фігури австрійського експресіонізму в літературі та образотворчому мистецтві.

Після навчання рідні землі знову притягнули Маттео. Він повернувся до Італії, де продовжив навчання у Флоренції, колиски світового мистецтва. Зустріч з Етторе Соттсассом стала воістину знаковою для початківця-дизайнера. У Мілані Маттео Тун вперше долучається до групової творчості, ставши в 1980 році співзасновником спільноти «Memphis».

Ця група мала великий вплив не тільки на італійський, а й на весь світовий дизайн. Її члени активно противилися усталеним канонам 70-их років. Їх голос був спрямований проти «гладкого», безтілесного дизайну того часу. Властивий семидесятим мінімалізм, який звучав для бунтарів як безкомпромісний вирок індивідуальності, змінився буйством фарб і різноманітністю форм уже на початку 80-их.

Дверні та віконні ручки Fusital H 330 T NovantasetteПісля плідної роботи в співтоваристві однодумців, в 1984 році Маттео Тун вирішує відкрити власну студію там же, в Мілані. Зараз його група «Matteo Thun & Partners» розрослася до величезних розмірів. У ній працює близько 50 професіоналів у різних галузях архітектури та дизайну (графічному, меблевому і дизайні всіляких речей повсякденного вжитку).

В архітектурі Маттео прагне до чистоти форм. На його думку, це дозволяє роботам залишатися поза часом, стаючи «живою класикою». Його філософію можна визначити одним парадоксальним виразом «ZERO Design». Відшукати сутнісний характер предмета, точку відліку, уявний нуль координатної прямої — ключовий момент в його роботах.

За свій дизайн Маттео Тун не раз удостоювався престижної міжнародної премії «Золотий циркуль». А за проекти з оформлення готелів дизайнер отримав безліч призів: «Готель року 2001» за роботу Side Hotel в Гамбурзі (Німеччина), «Wallpaper Design Award 2004» за Vigilius Mountain Resort, «Worldwide hospitality awards 2005» за Radisson SAS Hotel у Франкфурті- на-Майні.

Рікардо Бофілл

дизайнер Рікардо БофіллДверні та віконні ручки Fusital H 329 RB NovantacinqueРікардо Бофілл (Бофіль) — іспанський архітектор, який черпає натхнення для своїх масштабних постмодерністських проектів в ідеях майстрів класицизму — Палладіо, Мансара і Леду.

Народився 5 грудня 1939 року в Барселоні в єврейській родині. У 1962 році спільно з архітектором Мануелем Яновським заснував «Taller de Arquitectura» в Барселоні.

Вперше привернув міжнародну увагу кубістичним проектом готелю «Замок Кафки» в Аліканте (1968).

Дверні та віконні ручки Fusital H 5008 HimalayaФранцузький президент Валері Жискар д’Естен, який вважав Рікардо Бофілла «найбільшим архітектором світу», в 1975 році залучив його до реконструкції паризького кварталу Ле-Аль, проте архітектурні ідеї іспанця (зведення «Версаля для мас») наштовхнулися на опір паризького мера Жака Ширака, який звинуватив Бофілла в гігантоманії і відсторонив від участі в проекті.

Напередодні Олімпійських ігор 1992 року Бофілл брав участь у проектуванні олімпійських споруд в своєму рідному місті, а в 2007 році виграв конкурс на будівництво Конгрес-центру в Стрельні (біля Санкт-Петербурга).

Також передбачається реалізація ще одного проекту архітектора в Росії. За його проектом будуватимуть новий термінал аеропорту Велике Савіно, м. Перм.

У лютому 2012 року увійшов до числа учасників, які розроблятимуть концепцію розвитку Московської агломерації.

Антоніо Чіттеріо

дизайнер Антоніо ЧіттеріоДверні та віконні ручки Fusital H 327 AC2 NovantacinqueАрхітектор та фахівець у сфері дизайну, чиї проекти блискуче витримали випробування часом. Серед них багато меблів, предметів побуту та будівель. Антоніо Чіттеріо дотримується кращих традицій італійського дизайну і, незважаючи на популярність, не забуває про нагальні людські потреби. Те, що нам потрібно і чого ми прагнемо, те, що нам пасує – все це його роботи у переконливій формі у відповідний момент.

Дверні та віконні ручки Fusital H 326 AC1 NovantacinqueДверні та віконні ручки Fusital H 317 AC NovantunoАнтоніо Чіттеріо народився в 1950 році у місті Меда на півночі Італії. Уже в 22 роки, ще до закінчення навчання архітектурі в Мілані, відкрив свій перший офіс. Починаючи з 1990-х років його, як успішного архітектора та дизайнера включають до найпопулярніших митців, про що можна судити за переліком підприємств, з якими він співпрацював: Провідні світові марки, такі як Vitra і B & B Italia (меблі), Flos (освітлювальні прилади) і вже кілька років також Axor, торговельна марка Hansgrohe AG, з успіхом використовують його ідеї. Крім того, тонкий розум та конструктивні ідеї міланця використовують розробники проектів та мережі готелів. Готелі класу люкс для розкішної мережі Bulgari та для розкішного спа-центру в Москві – гордість бренду Citterios Vita, так само як титул «Королівський дизайнер», отриманий від Британського Королівського товариства.

Дверні та віконні ручки Fusital H 5015 K2Дверні та віконні ручки Fusital H 361 AC4 DuemilaseiТе, що він ще й викладає в Архітектурній академії університету Лугано (Швейцарія) та ділиться своїми знаннями, – це є природним для чарівного батька двох дітей. Успіх його архітектури та дизайн-проектів має просту і зрозумілу причину: він не підкорюється віянням часу. Навпаки, йому більше подобається вивільнити з речей прихований потенціал, замість того щоб вигадати для них «нове бачення». Цей скромний керівник близько 50 працівників постійно наголошує, що він завжди шукає щось оригінальне, автентичне, і відчуває відразу до поганого оформлення. Добре, що у цьому до нього прислуховуються багато знаменитих замовників. Отже, публіка в захваті.

Маріо Белліні

дизайнер Маріо БеллініДверні та віконні ручки Fusital H 311 Sei MBВідомий італійський дизайнер Маріо Белліні придбав загальносвітову популярність як архітектор, дизайнер меблів і промислових об’єктів, журналіст і лектор.

Народився в Мілані у 1934 році. По завершенні архітектурної освіти (1959) починає працювати в сфері дизайну. У 1973 р. — відкриває дизайнерську та архітектурну студію «Студія Белліні» в Мілані. Його компанія пропонує широкий спектр послуг – від архітектурних проектів до оформлення виставок.

З 1963 року керує відділом дизайну фірми Оліветті. Автор декількох десятків моделей електронної конторської техніки, що мали незмінний успіх на національному і світовому ринку. Саме з дизайну різноманітної конторської техніки і почалася слава Маріо Белліні. За час співпраці з Olivetti (спочатку — як штатний дизайнер, а пізніше як постійний провідний консультант) Белліні спроектував кілька десятків моделей електронної конторської техніки. До його приходу на фірму, політика Olivetti будувалася на тимчасовому співпраці з дизайнерами: від проекту до проекту. Белліні зміг побудувати міцне ядро, яке притягувало кращі дизайнерські сили.

Крім того, Белліні попрацював і на ниві автомобільного дизайну. У 1972 році він представив концептуальний проект будинку на колесах «Kar-a-Sutra», а в 1977 створив салон однієї з моделей автоконцерну «Фіат».

Своєю творчістю Маріо Белліні показав, що він завжди принципово залишається в рамках професії, виправдовуючи свою репутацію «великого професіонала». Є лауреатом численних національних і міжнародних премій, у т.ч. «Золотого циркуля». Багато його робіт знаходяться у постійній експозиції Музею Сучасного Мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку.

Чіні Боері

дизайнер Чіні БоеріДверні та віконні ручки Fusital H 37 Tre BЧіні Боері народилась у Мілані в 1924 році.

В 1951 році закінчила Політехнічний університет, після тривалої співпраці з Марко Занусо, почала свою професійну кар’єру в 1963 році, займаючись цивільною архітектурою і промисловим дизайном.

У 1979 році була нагороджена «Золотим компасом».

З 1981 по 1983 викладала архітектурний і промисловий дизайн та декор у Політехнічному університеті Мілану.

У 1981 році Чіні Боері була членом ради директорів в XVI Трієнале ді Мілано.

У 1984 році була членом жюрі премії «Золотий компас».

У 1986 році брала участь у виставковому проекті в рамках XVII Трієнале ді Мілано.

Чіні Боері читала лекції в найбільших академічних інститутах світу: в університеті Берклі, Коледжі архітекторів Ріо-де-Жанейро, школі Cranbrook у Детройті, Південна Каліфорнія.

Нагороди: Премія Роско Нью-Йорку (1984), премія Design у Штутгарті (1985 і 1990), Золота медаль «Апостол дизайн» у Мілані (2003), премія «Срібна леді» — Польди Пеццолі Мілан 2006, премія “MilanoDonna” (Мілан 2007) та багато інших.

У 2011 стала кавалером ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».